• Навчальна дисципліна для аспірантів: «Історія та філософія науки»
    Анотація.
    Дисципліна «Історія та філософія науки» належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін аспірантури. Вона спрямована на формування загальнометодологічної культури аспіранта і забезпечує розвиток критичного рефлексивного мислення. Аналізується генезис і розвиток науки в історії гуманітарної думки та сучасна парадигма філософії науки. Особлива увага приділяється розкриттю міждисциплінарних взаємодій, що характерні для сучасної науки і філософії.
    Викладачі: Корженко Володимир Васильович, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії і політології; Козирєва Наталія Вікторівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і політології.
    Основна риса суспільства ХХІ ст. – «культ інтелекту», наукоємне виробництво, інновації, конкурентоздатна освіта, свободна людина у суспільстві добробуту. Виходячи із зазначеного, формулюється мета і завдання навчальної дисципліни, її зміст та загальні компетентності аспіранта.
    Мета та завдання навчальної дисципліни:
    Мета – здобуття аспірантами базових знань з історії розвитку науки і наукових знань та сучасної парадигми філософії науки задля забезпечення їхньої професійної соціалізації як дослідників, а також розвиток навичок застосування філософської культури в наукових дослідженнях та умінь у своїй діяльності спиратися на досягнення сучасної науки.
    Завдання:
    - ознайомлення аспірантів із сучасними філософськими концепціями науки і наукового пізнання та з основами філософії наукового пізнання;
    - формування цілісного уявлення про процес науково-дослідної роботи;
    - освоєння навичок формування і використання усвідомленої філософської позиції наукового дослідження;
    - вдосконалення умінь у пошуках, здобутті та опрацюванні наукової інформації, у точному формулюванні мети, завдань і висновків дослідження.
    Згідно з вимогами освітньо-професійної програми аспіранти повинні здобути такі загальні компетентності:
    - оволодіти філософською культурою європейського гуманітарного мислення на основі ідей сучасної філософської антропології та засвоєння методів феноменології, герменевтики, антропологічної інтерпретації та антропологічної індукції, структурно-функціонального аналізу тощо;
    - уміти аналізувати, узагальнювати та систематизувати сучасні предмети наукового пізнання із застосуванням інноваційної філософської методології;
    - оволодіти навичками наукової творчості на основі філософської культури та логіки філософського мислення; навичками виокремлення філософського змісту у науковому пізнанні природних та суспільних явищ; основними принципами європейського гуманітарного простору щодо розвитку науки та наукового пізнання;
    - уміти орієнтуватися у тенденціях розвитку науки та особливостях її філософсько-методологічного осмислення, у парадигмальних змінах сучасної науки в її цілісності (природничі, технічні, соціально-економічні науки тощо), а також у сучасних наукових концепціях задля вибору власного шляху наукового пошуку, у формах і методах наукового дослідження з метою доцільного їх використання у власних дослідженнях; уміти відрізняти знання наукові та псевдонаукові;
    - уміти застосувати філософську методологію та понятійний апарат філософії для аналізу актуальних проблем у розвитку природи і суспільства;
    - оволодіти різновидами методологічних підходів у наукових дослідженнях, а також філософськими, загальнонауковими та специфічними методами наукового дослідження; опанувати розумінням предмета, сутності та технології наукового дослідження; набути спроможності обирати адекватні (доцільні) методи наукового дослідження на різних етапах здобуття наукового знання;
    - засвоїти загальні вимоги до виконання наукового дослідження; специфічні особливості основних етапів проходження наукового дослідження; характеристики основних форм та методів наукового пізнання; основи щодо організації і проведення науково-дослідної роботи;
    - виробити навички ефективно використовувати наукові знання для комплексного вирішення проблем сталого суспільного розвитку, розв’язання нагальних суперечностей суспільного буття та суспільних відносин;
    - опанувати умінням щодо аналізу історико-філософських аспектів розвитку науки та наукового пізнання.
    Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:
    Модуль 1. Генезис та розвиток науки в історії гуманітарної думки.
    Модуль 2. Сучасна парадигма філософії науки.
    Форма підсумкового контролю успішності навчання: екзамен.
    Засоби діагностики успішності навчання: поточні та підсумкові тестові, теоретичні завдання для модульних контрольних робіт, питання для обговорення на практичних заняттях, реферати, есе, перелік залікових питань.
    Результати навчання:
    здатності щодо знання та розуміння:
    - аналізувати процеси та явища, що є предметом дослідження, з точки зору фундаментальних філософських принципів та філософської культури;
    - розуміти та інтерпретувати досліджувані процеси, явища та факти в контексті філософської методології; прогнозувати подальший розвиток наукових знань на основі отриманих наукових здобутків;
    - визначити екологічні наслідки наукових досліджень та їх впровадження; описати як і чому змінювалися тенденції впливу цього процесу на суспільство;
    - збирати та інтерпретувати наукові дані й формулювати судження, які включають філософсько-світоглядне відображення наукових та етичних проблем;
    уміння та навички розв’язання проблем:
    - пояснити соціальний та економічний вплив результатів наукового дослідження на вирішення проблем, що стосуються сталого розвитку суспільства;
    - виділити причини, які перешкоджають розвитку наукової галузі, затребуваності науки в суспільному виробництві матеріальних і духовних благ;
    - продемонструвати знання та розуміння основних фактів, концепцій, принципів та теорій, пов’язаних з визначеним предметом дослідження; уміння застосувати ці знання та розуміння для розв’язання якісних та кількісних задач;
    - оцінити, інтерпретувати та синтезувати інформацію чи окремі факти на основі загальних принципів філософії науки;
    - розв’язувати широке коло проблем та задач шляхом розуміння їх фундаментальних філософських основ та використання як теоретичних, так і експериментальних методів;
    етичні установки:
    - дотримання етичних принципів як з точки зору професійної чесності науковця, так і з точки зору розуміння можливого впливу досягнень науки на соціально-економічну та духовну сфери суспільства;
    гнучкість мислення:
    - володіння прийомами гнучкого філософського мислення, відкритість до застосування наукових знань та компетентностей в широкому діапазоні сфер суспільного буття та повсякденному житті;
    аналіз та синтез:
    - здатність до аналізу та синтезу на основі логічних аргументів та перевірених фактів; здатність розбивати інформацію на компоненти, розуміти їх взаємозв’язки та організаційну структуру, бачити помилки й огріхи в логіці міркувань, різницю між фактами і наслідками, оцінювати значущість даних; здатність поєднати частини разом, щоб одержати ціле з новою системною властивістю.
    застосування:
    - здатність використати матеріал наукового дослідження в нових ситуаціях, зокрема, застосувати наукові ідеї та концепції для розв’язання конкретних задач соціально-економічного розвитку суспільства;
    оцінювання:
    - здатність оцінювати важливість матеріалу для реалізації конкретних цілей, що стосується сталого інноваційно-інвестиційного розвитку територій.


  • Дистанционный курс по философии для студентов 2курса. спец. ПГС.Курс направлен на изучение философии как важной формы общественого сознания, историчесого типа мировоззрения;цель курса показать методологическую роль философского знания в понимании онтологических, гносеологических, аксиологических и социальных проблем бытия. Курс направлен на формирование логического мышления,понимание сущности социальной жизни и социальной структуры общества, а также навыков анализа социальных явлений и процессов.
  • Курс Социология предназначен для студентов 3-го курса дневной формы обучения по направлению подготовки6.040106 «Экология, охрана окружающей среды и сбалансированное природопользование». Изучается в 5-м семестре.
  • Модуль "Город как социальная система" представлен для студентов 1-3 курсов всех форм обучения специальностей ЭП, УиА, ГИС.
  • Цель данного курса – привлечь студентов к осознанию сложных процессов развития и действия религиозного сознания, функционированию религии как социального явления и многогранного элемента духовной культуры человечества. Материалы содержащиеся в данном курсе л направлены на оказание помощи студенту в формировании толерантной мировоззренческой позиции на основе плюрализма взглядов и концепций. При разработке курса учитывались тенденции и особенности современного состояния религии в Украине.

  • Задача курса – дать общее и доступное представление о законах нашего мышления и о науке, изучающей их, показать логический анализ в действии, в применении к содержательно интересным проблемам, встречающимся в повседневной жизни.
  • Курс "Социология" для студентов 2-го курса направления 6.030601 "Менеджмент, 6.020107 "Туризм", 6.020107 "Готельно-ресторанное дело".Содержит три содержательных модуля, форма итогового контроля - экзамен.
  • Курс "Политология" для студентов 2 - 4 курсов дневной и заочной форм обучения всех специальностей академии, а также для дистанционного обучения студентов академии.